Білорусь травень 2016

 

Білорусь травень 2016




Історія цього походу могла взагалі не бути, але так сталось, що похід відбувся, хоча мав би бути за іншим маршрутом- ще минулого року, завершуючи похід Черкащиною, ми планували цього року покатати Чернігівщиною, але, по- перше: наші друзі з Фастова анонсували похід Білоруссю, а по-друге: з'явилась інформація про те, що наступного року в'їзд до сусідів буде можливий лише за паспортами для виїзду за кордон, а не за внутрішніми паспортами, як зараз, тому ми вирішили відкласти похід Чернігівщиною і взялись за планування походу до Білорусі. Льоша взяв на себе опрацювання маршруту, місць пересадки на електрички, місць нічліга тощо, перелік місць, які варто відвідати опрацьовувася спільними зусиллями, шляхом обговорення у чаті viber, там же обговорювали і деталі маршруту, який декілька разів змінювався і, з рештою, отримав кінцевий варіант, який передбачав старт у Києві рано вранці на двох машинах до смт Ратне Волинської області, де машини залишали на стоянці мініготелю, а далі веліками до пункту перетину кордону, потім до Малорита, де пересідали на електричку до Бресту ітд. Ну, про все детально: через мої побоювання (як виявилось потім - марні), щодо можливих ускладнень у проходженні паспортного контролю, ми з Русланом виїхали раніше і прибули на півтори години раніше до смт Ратне, трохи пошукали той самий готель, з рештою, знайшли, дочекались господаря і заїхали на паиковку. "Стандартні" розпитування що до чого, обмін думками ітд забрали багато часу, але нам все ж вдалось зібрати веліки і переодягтись у велоодяг, а також одягтись відповідно до погоди бо вже істотно дощило. Коли ми вже були готові вирушати до кордону, під'їхала друга машина, за кермом якої був Федір, і пасажиром був Льоша, а тому ми вирішили дочекатись поки вони зберуть свої байки і також переодягнуться, і вчотирьох вирушили до кордону. Дощик лив не слабо, а тому до кордону котили бадьоро та весело, тим більше, що завдяки розробленому Льошею графіку руху, часу на все було в обмаль. О 12:00 ми виїхали з Ратного, а о16:13 мали сідати на електричку до Бреста у Малориті і це, враховуючи 50км дороги під дощем, і проходження кордону. Біля прикордонного пунту я поміняв 600грн на білоруські рублі, решта поміняли менші суми, а хтось вирішив розраховуватись карткою. З рештою, після перетину кордону, стало зрозуміло, що встигнути на електричку у Малорита вже неможливо, але  Льоша наполіг на тому щоб ми їхали не напряму до Бресту, а у Малориту....таки ми приїхали вже після відходу електрички і ще дві години чекали на наступну, а потім ще більше години їхали до Бресту, до якого приїхали вже перед сутінками, придбали води, бо знайти робочі колонки нам так і не пощастило, якісь продукти і вирушили за місто у напрямку Кам'янця, шукаючи місце для нічлігу. Вже у темряві ми натрапили на придорожній кемпінг і вирішили пошукати місце біля нього, та виявилось, що не нам одним спала така думка - ми натрапили на трійку велотуристів з Росії, поруч з якими розмістились на ніч. Вранці в лісі було ще мокро після дощу, але сонечко все ж радувало своєю присутністю. Сусіди зібрались та знялись раніше за нас, у нас же, як завжди, Фьодор почав виставу під назвою: "я ще 5 хвилиночок посплю", так він потім збирається серед перших і починає, на свій захист, наводити це як аргумент, при цьому забуває, що чим довше він перебуває у наметі тим довше часу намет потім висихає, або ж і не встигає висохнути зовсім, а по-друге: власник намету (цього разу Льоша) теж збирається довше і серед останніх, але то таке. Виїхали ми о 09:00 в напрямку Кам'янця, де єдине, на що можна подивитись і відвідати це Кам'янецька вежа, після відвідання якої, ми закупились продуктами у найближчому магазині і вирушили далі в напрямку нп Каменюки, де знаходиться в'їзд до Біловезької пущі. Потрапити всередину цього заповідника зі своїм велосипедом можна за 70000 білоруських рублів, що складало, приблизно, 3,5$, при цьому, оплаченим є відвідування воль'єрів з тваринами, музею і проїзд за веломаршрутом, що нам, власне, і було потрібно. Воль'єри з тваринами, так собі, нічого особливого, музей не відвідував, бо намагаюсь залишити щось на потім, а сама пуща.... ну наша Пуща водиця, тільки асфальтована- ліс і є ліс. Пущею дістались виїзду у с. Білий лісок та поїхали у напрямку Волковиська, проїхавши з півтора десятка км вирішили стати на нічліг у лісі і дуже швидко знайшли підходящу галявину, приготували вечерю, поїли та вляглися. На ранок, як іноді буває, виявили поруч з собою свіжі сліди від машини, імовірно лісників або ж просто когось з місцевих. З продовженням вистави "я ще 5 хвилиночок" зібрались і знову виїхали на дорогу майже о 09:00. Цього дня на нас чекав нічліг у агросадибі "На озері", що у 20км від м.Гродно, до якого ми дістались електричкою від Волковиська, а вийшли на станції Мурованка, від якої полями і чигирями доїхали до агросадиби. До електрички ми сідали під дощем і геть мокрі, при цьому, на наше щастя, ми приїхали на 5хвилин раніше, як виявилось, саме вчасно, бо електричка стала відходоти на 5 хв. раніше і у нас майже не було часу на посадку, бо тяга стоїть лише хвилину. Квитки ми придбали у вагоні, при цьому через те, що крім мене готівки вже майже ні у кого не було, та й у мене було замало, кондуктор пішла нам на зустріч і оформила квитки не від Волковиська, а від якоїсь підстанції, що дало нам можливість значно зекономити, при цьому вона нас проконсультувала, що у випадку, коли хоча б одне колесо зняте, то велік вважається розібраним і провозиться безкоштовно. Отже, у агросадибі на нас чекала доволі приємна жінка, яка представилась як тьотя Аня, і весь час намагалась умовити нас замість розміщення у наметі за 5$ з кожного, взяти кімнати зі зручностями за 15$ з кожного. Доречі, ще у Києві, при плануванні маршруту, коли Льоша запропонував розміститись у цій агрсадибі на ніч, я так і не зрозумів для чого, адже, часу на випрати білизну було замало, тим більше, з урахуванням вологості не було часу на те, щоб випране висохло, а по-друге, якщо митись то було б бажання, а можливість є завжди, коротше кажучи, Льоша знову наполіг на тому, щоб стати на ніч саме у цій агросадибі, інші погодились, бо не хотіли свартись, а я так і залишився при своїй думці. Єдине що ми собі дозвололи за уплачені кошти то це запалити вогонь у мангалі, проте ніхто нічого на ньому не готував і загальний сенс цього нічлігу не на природі залишився загадкою. Ми знову зібрались з продовженням вистави "ще 5 хвилин", і виїхали на дорогу до Гродно близько 9 ранку. Через пару сот метрів хлопці заїхали на МТС у пошуках мастила для ланцюгів, а я свій змастив напередодні, тому залишився на дорозі, насолоджуватись ранковим сонцем та пташиним співом. Доволі швидко і без пригод ми дістались м.Гродно, де Льоша знову увімкнув режим "директор" і повів місцями, які він намітив чобі подивитись, з рештою, намотали містом пару км, незрозуміло що подивились, крім пішохідної вулиці, яка особисто мені нагадала Чернівці, старий замок ,який також уявляє собою щось між замком Олесько та замком у Підгірцях у Львівській області, заїхали до якоїсь церкви, Льоша поїхав роздивлятись, решта залишилась на горі і дивилась на церкву та на Льошу, а потім Льоша оголосив, що біля церкви є колонка і я з Русланом поїхали по воду. Набравши води, ми поїхали на виїзд з міста у напрямку м.Ліда. Перед самим виїздом заїхали у кафешку і перекусили пиріжками. Проїхали кілька десятків км і почався дощ, під яким ми дістались м. Скідель, де Льоша пропонував сісти на тягу до Ліди, але я виїхав уперед і не побачив повороту, проїхав його і під мостом дочекався на решту групи. Льоша знову увімкнув режим "директор" і почав на підвищених тонах висловлювати своє невдоволення тим, що через мене вони не поїхали у Скідель і вимушені тепер їхати під дощем, на що я сказав, що ми саме під мостом, яким можемо виїхати у місто на жд станцію, але у режимі "диектор" Льоша вирішив, що дощик не сильний і можна їхати далі (я так і не зрозумів логіку цього рішення). Ще через пару десятків км, у хащах розшуккли галявину, на якій розмістились на ніч. Їжею ми не закупились і із залишків  того, що ще залишалось, (гречка, морква, картопля, капуста) приготували кашо-суп, яким повечеряли та заснули. На ранок вже традиційна вистава "5хвилин"  і збори. На дорогу до Ліда ми виїхали о 9:00 і через пару км, побачивши придорожню кав'ярню доволі пристойного вигляду, я запропонував поснідати, при цьому, мені здалось, що крім Льоші, всі були не проти, але Льоша із вчорашнього вечора не вийшов з режиму "директор" і почав докоряти, мовляв: "ви що, на матрац сюди прийхали?", я сказав, що так, а Льоша сказав: "маршрут всі бачили", але тут же був посланий нахєр і далі я поїхав сам, а лише через пару км відчув, що зі мною поїхав і Руслан, що, в принципі, було логічним і очікуваним бо він також втомився від "директора" ну і звісно, ще тому, що ми з ним разом на одній машині приїхали. Дорогою до Ліди  ми вирішили трохи скоротити час перебування у Білорусі, і відвідати не все заплановане та повернутись додому до вихідних. Таким чином, ми подивились Лідський замок, сіли на електричку до Барановичів,  там пересіли на тягу до Городея, з якої вийшли о 21:13, трохи проїхали у напрямку Несвіжа і стали на нічліг у лісі (добре, що я брав із собою намет, бо інакше довелось би імпровізувати з велочохлом замість намету). Вранці зібрались, доїхали до Несвіжа, оглянули замок, на виїзді зустріли наших товарищів з Фастова, що було дуже неочікуваним і приємним, трохи поспілкувались та роз'їхались. Ми доїхали до Барановичів, сіли на електричку бізнес-класу до Бреста і о 22:15 зі швидкістю 150км/год прибули до Бресту, заночували на березі р.Мухавець, у тому ж місці, що і 2013 року (потім я дізнався, що Вова Ганіч теж ставав саме на цьому місці через пару днів після нас). Вранці поснідали у цілодобовій кав'ярні "Бургер Брест 24" і поїхали до кордону. Кордон пройшли дуже швидко, за годину доїхали до смт Ратне, розібрали байки, склали речі до машини, переодягнулись і поїхали додому.



Создан 18 мая 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Погода в Украине Погода в Украине